тручати
ТРУЧАТИ, аю, аєш, недок., ТРУТИТИ, тручу, трутиш, док., перех., діал. Штовхати; спихати. Вітер і не дунув, лише перелітаючі птахи тручали з дерев білі пушисті хусточки (Кобр., Вибр., 1954, 106); Я легенько тручаю її [матір] в бік і рішуче йду туди, звідки чути гелгання захмелілих гостей (Речм., Твій побратим, 1962, 206); Анна, до крайності роздразнена і зворушена, трутила її майже з мужеською [чоловічою] силою в груди (Коб., II, 1956, 160); Злісний трутив її так, що вона упала (Черемш., Тв., 1960, 38); Ой мала я миленького на трошки, на трошки, Післала-м го [його] води, брати, трутив дідько з дошки (Коломийки, 1969, 102).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тручаю | тручаємо |
2 особа | тручаєш | тручаєте |
3 особа | тручає | тручають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тручатиму | тручатимемо |
2 особа | тручатимеш | тручатимете |
3 особа | тручатиме | тручатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тручав | тручали |
Жіночий рід | тручала | |
Середній рід | тручало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тручаймо | |
2 особа | тручай | тручайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тручаючи | |
Минулий час | тручавши |