тряскіт
ТРЯСКІТ і діал. ТРАСКІТ, коту, ч., рідко. Різкий або сухий звук, що чується, коли ламається, тріскається, лопається що-небудь. Кроква з тряскотом рушиться, іскри стовпом прискають геть угору (Л. Укр., III, 1952, 264); В тій хвилі Іван почув справді в лісі страшенний стукіт та траскіт (Фр., III, 1950, 141).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тряскіт | тряскоти |
Родовий | тряскоту | тряскотів |
Давальний | тряскотові, тряскоту | тряскотам |
Знахідний | тряскіт | тряскоти |
Орудний | тряскотом | тряскотами |
Місцевий | на/у тряскоті | на/у тряскотах |
Кличний | тряскоте | тряскоти |