тужливість
ТУЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. тужливий.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тужливість | тужливості |
Родовий | тужливості, тужливости | тужливостей |
Давальний | тужливості | тужливостям |
Знахідний | тужливість | тужливості |
Орудний | тужливістю | тужливостями |
Місцевий | на/у тужливості | на/у тужливостях |
Кличний | тужливосте | тужливості |