тягач
ТЯГАЧ, а, ч. Спеціальний автомобіль або трактор, які застосовуються для буксирування причепів з вантажем, гармат і т. ін. Курять дороги за півторатонками, тракторами-тягачами, безтарками, простими мажами: все повністю переключилося на возіння зерна (Ю. Янов., II, 1954, 179); З гуркотом проповзла на тупоносих тягачах батарея гармат (Перв., Дикий мед, 1963, 453).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тягач | тягачі |
Родовий | тягача | тягачів |
Давальний | тягачеві, тягачу | тягачам |
Знахідний | тягач | тягачі |
Орудний | тягачем | тягачами |
Місцевий | на/у тягачі, тягачу, тягачеві | на/у тягачах |
Кличний | тягачу | тягачі |