тямкувати
ТЯМКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що тямити. - Ну, ляпнуло собі щось перед сном оце дрімайло. Хіба воно, дурненьке, щось тямкує? - примирливо сказав батько (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 37); Не хоче більше Груня бути.. свекрушиною попихачкою.. Тепер вона доведе, чи вміє варити, готовити. Чи тямкує на хазяйстві (Горд., II, 1959, 253).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тямкую | тямкуємо |
2 особа | тямкуєш | тямкуєте |
3 особа | тямкує | тямкують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тямкуватиму | тямкуватимемо |
2 особа | тямкуватимеш | тямкуватимете |
3 особа | тямкуватиме | тямкуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тямкував | тямкували |
Жіночий рід | тямкувала | |
Середній рід | тямкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тямкуймо | |
2 особа | тямкуй | тямкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тямкуючи | |
Минулий час | тямкувавши |