тіпнути
ТІПНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до тіпати 1, 2. Литка тіпнув вусами, пильно подивився на свого співрозмовника (Епік, Тв., 1958, 63); Тіпнувши плечем, з якого звисав порожній рукав солдатської гімнастерки, Кузьма став доповідати про стан і завдання дружини (Іщук, Вербівчани, 1961, 465).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тіпну | тіпнемо |
2 особа | тіпнеш | тіпнете |
3 особа | тіпне | тіпнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тіпнув | тіпнули |
Жіночий рід | тіпнула | |
Середній рід | тіпнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тіпнімо | |
2 особа | тіпни | тіпніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | тіпнувши |