тітка
ТІТКА, и, ж . 1. Сестра батька або матері. Мати наша вмерла молодою. Я зостався у сповиточку, і випестила мене батькова сестра, а моя тітка, стара Мокрина (Вовчок, VI, 1956, 297); Раз, а інколи й двічі на рік прибувала до нас десь із-під Миргорода наша тітка, материна сестра, Ганна (Вас., II, 1959, 459); Оселились Орлюк і Уляна в Орлюкової тітки Антоніни (Довж., І, 1958, 328); // Те саме, що дядина. - Дядино! дядино! тітко! - кричу я до молодиці, а вона біжить (Н.-Лев., VI, 1966, 98); Ото й Зарванці. Тут живе й мій дядько та тітка (Коцюб., І, 1955, 459).
2. розм. Доросла жінка взагалі. [Кобзар (до поводатаря ):] Миколо! Хто се за Броварки питає. [Хлопець:] Якась старенька тітка... У чорному вся, наче черниця (Мирний, V, 1955, 80); У безперервнім скорбнім русі.. Дядьки в брилях суворовусі з огнем докору у очах... Тітки, бабусі та дівчата. Вони спокійні: «Цоб, цабе»... Прощай, моя Вкраїно-мати, чи знов побачу я тебе?.. (Сос., II, 1958, 459); Тітки-санітарки.. чомусь вважали його далеким, може тому, що марив він Кримом та кримським небом (Гончар, II, 1959, 131); // Звертання до жінки, звичайно старшої за віком. - Будь ласкава, тітко, не сердься на мене і вибачай, що так з тобою прийшлося... (Кв.-Осн., II, 1956, 190); - Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино (Головко, II, 1957, 182).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тітка | тітки |
Родовий | тітки | тіток |
Давальний | тітці | тіткам |
Знахідний | тітку | тіток |
Орудний | тіткою | тітками |
Місцевий | на/у тітці | на/у тітках |
Кличний | тітко | тітки |