убавляти
УБАВЛЯТИ (ВБАВЛЯТИ), яю, яєш, недок., УБАВИТИ (ВБАВИТИ), влю, виш; мн. убавлять; док., перех. Зменшувати розмір, об'єм, кількість і т. ін. чого-небудь, віднімаючи частину. - Так воно й є: бояться, щоб сирота хліба не вбавила (Барв., Опов.., 1902, 358).
Убавляти (убавити) віку кому - те саме, що Укорочувати (укоротити) віку (вік, життя, заст. живота) (див. укорочувати).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | убавляю | убавляємо |
2 особа | убавляєш | убавляєте |
3 особа | убавляє | убавляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | убавлятиму | убавлятимемо |
2 особа | убавлятимеш | убавлятимете |
3 особа | убавлятиме | убавлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | убавляв | убавляли |
Жіночий рід | убавляла | |
Середній рід | убавляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | убавляймо | |
2 особа | убавляй | убавляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | убавляючи | |
Минулий час | убавлявши |