убитий
УБИТИЙ1 (ВБИТИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до убити1 1, 4-7. Може, вбитий чорнобривий За тихим Дунаєм; А може - вже в Московщині Другую кохає! Ні, чорнявий не убитий, Він живий, здоровий... (Шевч., І, 1963, 24); [Магістер:] Архімед убитий був рукою невігласа, не встигши теореми докінчити (Л. Укр., III, 1952, 97); Він не був убитий, а тільки поранений (Тют., Вир, 1964, 527); Ой убита доріженька вгору під калину, Так я тебе, любку, люблю, що мало не гину (Коломийки, 1969, 166); // убито, безос. присудк. сл. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито; менший при матері був, хазяйнував (Вовчок, І, 1955,80); - Злочинство ясне... Людину вбито... Якийсь дивний збіг: каменем у голову, в спину ножем, - бурмотів хірург Храпков (Ле, Міжгір'я, 1953, 218); // у знач. ім. убитий, того, ч.; убита, тої, ж. Той (та), кого позбавили життя. В будинок прийшли з носилками санітари і почали зносити поранених , і вбитих на перший поверх (Гончар, III, 1959, 164); Тепер йому було добре видно, що там робиться. Убиті лежали в різних позах, в снігу виблискували стріляні гільзи (Тют., Вир, 1964, 536).
@ Убитий горем див. горе; Як (наче, неначе, мов і т. ін. ) убитий: а) із сл. спати - дуже міцно. Пані Олімпія спала як убита (Фр., VII, 1951, 154); Він сидів цілий день, як Микита-чорнокнижник, а вночі спав як убитий (Тют., Вир, 1964, 55); б) у стані пригніченості, відчаю, великого горя. Старий Трохим по надвір'ю, Мов убитий, ходить. Катерина ж з болящої І очей не зводить (Шевч., І, 1963, 320); Балабуха приїхав додому неначе вбитий (Н.-Лев., III, 1956, 29).
2. у знач. прикм., перен. Пригнічений, засмучений. О господи! Дай мені хоч глянуть На народ отой убитий, На тую Украйну! (Шевч., II, 1953, 191); // Який виражає пригніченість, засмученість. [Деїфоб і Гелен:] Ходи додому, сестро! [Кассандра (відпихає їх ):] Гетьте, гетьте! Се ви його убили! (Раптом стишується і говорить зовсім убитим голосом). Ні, се я... (Л. Укр., II, 1951, 277).
3. у знач. прикм. Уторований (про дорогу, стежку). Від моря до моря вбитая дорога (Чуб., V, 1874, 267); Вам здається, що ви їдете не по вбитій дорозі зеленого степу, а якимсь невідомим краєм краси та чару (Мирний, IV, 1955, 311).
УБИТИЙ2 див. вбитий1.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | убитий | убита | убите | убиті |
Родовий | убитого | убитої | убитого | убитих |
Давальний | убитому | убитій | убитому | убитим |
Знахідний | убитий, убитого | убиту | убите | убиті, убитих |
Орудний | убитим | убитою | убитим | убитими |
Місцевий | на/у убитому, убитім | на/у убитій | на/у убитому, убитім | на/у убитих |