угадуватися
УГАДУВАТИСЯ (ВГАДУВАТИСЯ), ується, недок . 1. Відчуватися, виявлятися, уловлюватися за якимись ознаками, прикметами, особливостями. «Синок» ступив у хату, пригнувшись під одвірком, рослий, широкоплечий. Зразу вгадувалася материна порода (Вол., Самоцвіти, 1952, 11); - Ну, що нас небагато, це я й сам знаю! - сказав Артем. І хоч не видно було в темряві його обличчя, а вгадувалось, що брови у нього суворо насуплені (Головко, II, 1957, 539); На будівництві було безлюдно.. Тільки одинока постать сторожа угадувалася у темному затишку, між цегляних кладок (Собко, Зор. крила, 1950, 153); За віконцем угадувалось світання (Мур., Свіже повітря.., 1962, 102); Одразу ж за деревами, що тільки вгадувалися обабіч стежки, починалася темрява (Перв., Дикий мед, 1963, 262); Небо все в летючих хмарах, то сивих, то аж голубуватих - крізь них все дужче просочується світло місяця, який вгадується десь там, за ними... (Гончар, II, 1959, 367); // безос. Якраз в'їздили в село. Чи, власне, яке ж це село тепер! Було колись. А зараз обабіч вулиці в поруділих присмаглих садках курились пожарища, і лише по чорних димарях, що стовбичили на руїнах, угадувалось, що тут стояли хати, люди жили... (Головко, І, 1957, 283).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | угадуюся | угадуємося |
2 особа | угадуєшся | угадуєтеся |
3 особа | угадується | угадуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | угадуватимуся | угадуватимемося |
2 особа | угадуватимешся | угадуватиметеся |
3 особа | угадуватиметься | угадуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | угадувався | угадувалися |
Жіночий рід | угадувалася | |
Середній рід | угадувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | угадуймося | |
2 особа | угадуйся | угадуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | угадуючись | |
Минулий час | угадувавшись |