уготовляти
УГОТОВЛЯТИ (ВГОТОВЛЯТИ), яю, яєш, недок., УГОТУВАТИ (ВГОТУВАТИ), ую, уєш і УГОТОВИТИ (ВГОТОВИТИ), влю, виш; мн. уготовлять (вготовлять); док., перех . 1. книжн. Заздалегідь готувати, забезпечувати що-небудь. Яка дорога стелеться, мій краю, Перед тобою в світлу далечінь, В яких садах, в якім палкім розмаю Поллється спів грядущих поколінь, Які слова ти світові промовиш, Який бенкет народу уготовиш? (Рильський, II, 1960, 276); Поет [А. Малишко] посів своє місце в пантеоні незабутніх, його він уготував натхненним трудом і талантом (Вітч., 5, 1970, 173).
2. перев. док., рідко. Те саме, що приготувати. От уготовили собі дещо, та як його їсти? Хліб у нас.., спечений на продаж, - гидота! (Барв., Опов.., 1902, 24); Їй було ще чимало діла: треба було скликати товарок [товаришок], нарвати квіток, бур'яну, повити вінки, уготувати очерету, соломи задля купального вогнища (Л. Янов., І, 1959, 143); Краще прославмо того, хто серед дітей та унуків Стріне у хатнім теплі старість повільну свою. Хто за отарою в горах блукає і певен, що вдома Вірна дружина йому теплу вготує купіль (Зеров, Вибр., 1966, 286).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уготовляю | уготовляємо |
2 особа | уготовляєш | уготовляєте |
3 особа | уготовляє | уготовляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уготовлятиму | уготовлятимемо |
2 особа | уготовлятимеш | уготовлятимете |
3 особа | уготовлятиме | уготовлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уготовляв | уготовляли |
Жіночий рід | уготовляла | |
Середній рід | уготовляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уготовляймо | |
2 особа | уготовляй | уготовляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уготовляючи | |
Минулий час | уготовлявши |