уколисувати
УКОЛИСУВАТИ (ВКОЛИСУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОЛИСАТИ (ВКОЛИСАТИ), ишу, ишеш і рідко аю, аєш, док., перех . 1. Колишучи, присипляти, примушувати заснути дитину. Й досі вколисує рабиня Альме своїх маляток, лякаючи їх ім'ям Сагайдачного (Тулуб, Людолови, II, 1957, 16); // Легким одноманітним погойдуванням, похитуванням, одноманітними звуками, музикою наганяти сон, дрімоту. Одноманітний рух трамвая вколисує його (Круш., Буденний хліб.., 1960, 93); Годинник вколисував, і Зозуля, схилившись на стіл, задрімав (Донч., Дочка, 1950, 85).
2. перен. Втішати, заспокоювати; // Заглушати, тамувати. Може, пишна блакить І широкеє море Зможуть болі втишить, Вколисать моє горе? (Гр., І, 1963, 147).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уколисую | уколисуємо |
2 особа | уколисуєш | уколисуєте |
3 особа | уколисує | уколисують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уколисуватиму | уколисуватимемо |
2 особа | уколисуватимеш | уколисуватимете |
3 особа | уколисуватиме | уколисуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уколисував | уколисували |
Жіночий рід | уколисувала | |
Середній рід | уколисувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уколисуймо | |
2 особа | уколисуй | уколисуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уколисуючи | |
Минулий час | уколисувавши |