улов
УЛОВ (ВЛОВ), у, ч . 1. Наловлена риба; кількість наловленої риби. Рибалок стомлена ватага Улов опівнічний везла (Мал., Віщий голос, 1961, 24); Прибули з моря рибалки з свіжим уловом (Гончар, Тронка, 1963, 335); Прямо в торбу із ріки Попадають щупаки, - У Івасика торбина Підростає щогодини. Хоч малий наш риболов, - Немалий у нього влов! (Стельмах, Живі огні, 1954, 11).
2. рідко. Ловлення риби. - Завів орендар свій невід, сітки, снасті, понаймав робочих і не пускає нікого на своїй часті [частині] ловити.. Він купив право на улов; а ти хоч і здихай! (Мирний, І, 1954, 351); Улов був невдалий, але вистачило й на юшку, й підсмажити рибки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 230); Тільки сходило сонце, як ми починали улов (Драч, Поезії, 1967, 133); // Те саме, що полювання. Не тоді пси годувати, як на улов іти (Номис, 1864, № 7778).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | улов | улови |
Родовий | улову | уловів |
Давальний | уловові, улову | уловам |
Знахідний | улов | улови |
Орудний | уловом | уловами |
Місцевий | на/у улові | на/у уловах |
Кличний | улове | улови |