умноження
УМНОЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. умножити і стан за знач. умножитися. На основі розвитку продуктивних сил, умноження матеріальних і духовних багатств радянського суспільства неухильно вдосконалюються соціалістичні суспільні відносини (Резол. XXII з.., 1961, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | умноження | умноження |
Родовий | умноження | умножень |
Давальний | умноженню | умноженням |
Знахідний | умноження | умноження |
Орудний | умноженням | умноженнями |
Місцевий | на/у умноженні | на/у умноженнях |
Кличний | умноження | умноження |