уніатський
УНІАТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до уніат та уніатство. На західноукраїнських і західнобілоруських землях у той час [напередодні першої імперіалістичної війни] панувала уніатська церква (Iст. укр. літ., II, 1956, 585); Протягом століть уніатське духовенство було не тільки класовим, а й національним ворогом закарпатських трудящих (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 94); // Стос. до уніатства. Голоси і кроки лунали в тих хатах, як в церкві, і здавалось, що тут господарі.. оті темні уніатські образи та дерев'яні ангели, що дивились на нас із стін (Л. Укр., III, 1952, 574).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | уніатський | уніатська | уніатське | уніатські |
Родовий | уніатського | уніатської | уніатського | уніатських |
Давальний | уніатському | уніатській | уніатському | уніатським |
Знахідний | уніатський, уніатського | уніатську | уніатське | уніатські, уніатських |
Орудний | уніатським | уніатською | уніатським | уніатськими |
Місцевий | на/у уніатському, уніатськім | на/у уніатській | на/у уніатському, уніатськім | на/у уніатських |