упорядження
УПОРЯДЖЕННЯ (ВПОРЯДЖЕННЯ), я, с. 1. Дія за знач. упорядити. Неправильно.. те, що впорядження і поліпшення людського життя він [Нен-Сагор] бачив тільки в біологічному оновленні людського організму (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 431).
2. збірн. Меблі; // Устаткування, обладнання. Приміщення Палацу [культури] обладнано всіма видами інженерного упорядження (Літ. Укр., 26.II 1971, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | упорядження | упорядження |
Родовий | упорядження | упоряджень |
Давальний | упорядженню | упорядженням |
Знахідний | упорядження | упорядження |
Орудний | упорядженням | упорядженнями |
Місцевий | на/у упорядженні | на/у упорядженнях |
Кличний | упорядження | упорядження |