упорядкований
УПОРЯДКОВАНИЙ (ВПОРЯДКОВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до упорядкувати. Словник українсько-російський.., зібраний редакцією «Киевской старины» і упорядкований Б. Грінченком, свого часу заслужив чималу славу (Рильський, IX, 1962, 138).
2. у знач. прикм. Який має належний порядок, лад. Традиційна книжна літературна мова, як і раніше, не мала [на кінець XVII ст.] єдиних, упорядкованих правил (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 109); // Який має все необхідне для нормального життя, праці і т. ін. Створення для людини впорядкованого житла - це створення для неї умов збільшення тривалості життя, поліпшення її здоров'я (Ком. Укр., 10, 1967, 30); З кожним днем все красивішим і упорядкованішим стає місто-герой Київ (Веч. Київ, 7.VІІІ 1971, 1); // Добре організований, налагоджений. [Лікар:] Спокійне, впорядковане життя - найкращий лік проти всяких справжніх і можливих хвороб (Л. Укр., II, 1951, 49); // спец. Який характеризується певною послідовністю, черговістю чогось, в якому виражається якась закономірність і т. ін. Упорядкований рух електричних зарядів.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | упорядкований | упорядкована | упорядковане | упорядковані |
Родовий | упорядкованого | упорядкованої | упорядкованого | упорядкованих |
Давальний | упорядкованому | упорядкованій | упорядкованому | упорядкованим |
Знахідний | упорядкований, упорядкованого | упорядковану | упорядковане | упорядковані, упорядкованих |
Орудний | упорядкованим | упорядкованою | упорядкованим | упорядкованими |
Місцевий | на/у упорядкованому, упорядкованім | на/у упорядкованій | на/у упорядкованому, упорядкованім | на/у упорядкованих |