уральці
УРАЛЬЦІ, ів, мн. (одн. уралець, льця, ч. ). Населення, яке живе на Уралі або походить родом з Уралу. - Ти, значить, - уралець? - питали солдати. - З Свердловська. З Уральських розложистих гір (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 291); Дивізія, в якій служив Тимко з Марком, була, сформована з сибіряків та уральців, людей поважних, мовчакуватих і надзвичайно стійких у бойових обставинах (Тют., Вир, 1964, 485).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | уральці | |
Родовий | уральців | |
Давальний | уральцям | |
Знахідний | уральців | |
Орудний | уральцями | |
Місцевий | на/у уральцях | |
Кличний | уральці |
уралець
УРАЛЕЦЬ див. уральці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | уралець | уральці |
Родовий | уральця | уральців |
Давальний | уральцеві, уральцю | уральцям |
Знахідний | уральця | уральців |
Орудний | уральцем | уральцями |
Місцевий | на/у уральці, уральцеві | на/у уральцях |
Кличний | уральцю | уральці |