урвиголова
УРВИГОЛОВА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що зірвиголова; // Бешкетник. Здається ж, надворі майже сухо, але ось розхристаний урвиголова з другого класу Володя Сидоренко лізе в двері забрьоханий мало не по коліна (Коп., Тв., 1955, 290); * Образно. Що ж - урвиголова [потік]. До такого й не підступиш близько, та ніхто й не пробує.. А схочеш пити - оббризкає все лице, за шию наллється. Просто свавільник! (Хотк., II, 1966, 301).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | урвиголова | урвиголови |
Родовий | урвиголови | урвиголів |
Давальний | урвиголові | урвиголовам |
Знахідний | урвиголову | урвиголів |
Орудний | урвиголовою | урвиголовами |
Місцевий | на/у урвиголові | на/у урвиголовах |
Кличний | урвиголово | урвиголови |