уроджений
УРОДЖЕНИЙ (ВРОДЖЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до уродити. Уроджений у 1856 р. в Нагуєвичах, Дрогобицького повіту, ходив я протягом двох років до сільської школи в Ясениці Сільній (Фр., Публіцистика, 1953, 112); На волі вроджену пташину бідну Взяла чиясь рука жорстока в плін (У. Кравч., Вибр., 1958, 203); // тільки ж. р. Уживається при називанні дівочого прізвища заміжньої жінки. Турман, уроджена де-Пурверсе, кахикала сухим кашлем, як тільки стрічалась з людьми (Н.-Лев., І, 1956, 422); Дядько Оксентій не був у дворі чужий. Був він братом Мелані Брилевої, уродженої Нечипорук, з села Бородянки (Смолич, Мир.., 1958, 15).
2. Властивий кому-небудь від народження; природжений. З натури була Неля несміливою. Дехто пояснював це надмірною вродженою делікатністю (Вільде, Сестри.., 1958, 349); В обох [Олесі і Гуренка] прекрасні голоси і вроджене вміння співати (Довж., Зач. Десна, 1957, 573); // Який володіє природним даром в якій-небудь галузі. Леонтій Жержеля міг відтворити навіть голоси бугаїв з артільної ферми.. Уроджений артист! (Вол., Місячне срібло, 1961, 175).
@ Уроджений (вроджений) рефлекс - те саме, що Безумовний рефлекс (див. безумовний). Рефлекси можуть бути безумовними, або вродженими, і умовними, або набутими (Наука.., 9, 1960, 42).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | уроджений | уроджена | уроджене | уроджені |
Родовий | уродженого | уродженої | уродженого | уроджених |
Давальний | уродженому | уродженій | уродженому | уродженим |
Знахідний | уроджений, уродженого | уроджену | уроджене | уроджені, уроджених |
Орудний | уродженим | уродженою | уродженим | уродженими |
Місцевий | на/у уродженому, уродженім | на/у уродженій | на/у уродженому, уродженім | на/у уроджених |