урядування
УРЯДУВАННЯ, я, с. 1. рідко, заст. Дія за знач. урядувати 1, 2. Коли [суддя] побачив, що не зможе через адвокатів нагнати сторони [Семена і Юрка] додому, рад-не-рад узявся до урядування (Март., Тв., 1954, 109); П'ятого квітня вранці - о дев'ятій, тобто в годину, коли починається урядування в міській управі - до особняка думи.. підкотило два вантажних автомобілі (Смолич, V, 1959, 777).
2. діал. Орган правління. За конституцією панської держави польської, готувалися до.. виборів до місцевих урядувань (Чорн., Визвол. земля, 1950, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | урядування | урядування |
Родовий | урядування | урядувань |
Давальний | урядуванню | урядуванням |
Знахідний | урядування | урядування |
Орудний | урядуванням | урядуваннями |
Місцевий | на/у урядуванні | на/у урядуваннях |
Кличний | урядування | урядування |