урівноважувати
УРІВНОВАЖУВАТИ (ВРІВНОВАЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УРІВНОВАЖИТИ (ВРІВНОВАЖИТИ), жу, жиш, док., перех . 1. Робити рівним чому-небудь за вагою, зводити до рівноваги. Ядро будь-якого елемента несе позитивний заряд.. Навколо рухаються електрони, від'ємний заряд яких ніби врівноважує позитивний заряд ядра (Наука.., 12, 1956, 4); - А що як спробувати врівноважити шпиндель? - несподівано сам себе питає вголос Петро (Донч., VI, 1957, 348).
2. перен. Доводити до відповідності з чим-небудь, зрівнювати у якому-небудь відношенні. Стільки широких обов'язків не можна сполучити і врівноважити (Л. Укр., III, 1952, 684); // Заспокоювати, доводити до нормального стану. Яремченко зрозумів, що жартом не доймеш дівчини, що треба якось іншим способом урівноважити її, може, добрим ласкавим словом, а може, логікою фактів... (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 54); - Давайте цигарки запалимо. Це врівноважує нерви (Хижняк, Невгамовна, 1961, 39).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | урівноважую | урівноважуємо |
2 особа | урівноважуєш | урівноважуєте |
3 особа | урівноважує | урівноважують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | урівноважуватиму | урівноважуватимемо |
2 особа | урівноважуватимеш | урівноважуватимете |
3 особа | урівноважуватиме | урівноважуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | урівноважував | урівноважували |
Жіночий рід | урівноважувала | |
Середній рід | урівноважувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | урівноважуймо | |
2 особа | урівноважуй | урівноважуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | урівноважуючи | |
Минулий час | урівноважувавши |