уставлятися
УСТАВЛЯТИСЯ1 (ВСТАВЛЯТИСЯ), яюся, яєшся, недок., УСТАВИТИСЯ (ВСТАВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. уставляться; док. 1. розм. Спрямувавши кудись, на кого-, що-небудь погляд, очі, невідривно дивитися якийсь час. Орися зіскакує з лави,.. своїми голубими очима, в яких горить нескорена рішучість, як роздратована кішечка, вставляється на батька (Тют., Вир, 1964, 97); Христя наближалася все ближче та ближче, уже скільки цікавих очей з-під чорних брів уставилися у неї (Мирний, III, 1954, 296).
2. за кого, за ким, діал. Заступатися (у 1 знач.). - Куме, я тобі по добру кажу, не смійся, признайся до всього, то вже я вставлюся за тобою, аби тебе високий суд не повісив (Фр., II, 1950, 43); // Підтримати когось у його проханні, висловитися на чиюсь користь тощо. Просив [Гринько] Пазю, щоби вставилася за ним у Варвари. Нехай Варвара вийде за нього заміж. Пазя вставлялась, а Варвара не хотіла й слухати (Март., Тв., 1954, 314).
УСТАВЛЯТИСЯ2 (ВСТАВЛЯТИСЯ), яється, недок. Пас. до уставляти1 1, 3.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уставляюся | уставляємося |
2 особа | уставляєшся | уставляєтеся |
3 особа | уставляється | уставляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уставлятимуся | уставлятимемося |
2 особа | уставлятимешся | уставлятиметеся |
3 особа | уставлятиметься | уставлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уставлявся | уставлялися |
Жіночий рід | уставлялася | |
Середній рід | уставлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уставляймося | |
2 особа | уставляйся | уставляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уставляючись | |
Минулий час | уставлявшись |