установа
УСТАНОВА, и, ж . 1. Організація (з певним штатом службовців і адміністрацією), що відає якою-небудь галуззю (галузями) народного господарства, торгівлі, культури, науки і працює в цій галузі (галузях). - Ну, ходімо ж, - кажуть [люди], - подивишся ще на наші громадські установи (Мирний, IV, 1955, 328); Півстоліття тому, в буремні дні 1919 року, на Україні була заснована найвища наукова установа - Академія наук (Вітч., 6, 1969, 172); // Будинок, приміщення, де розташована така організація; місце роботи кого-не-будь. Та Карпові сьогодні не сиділося в душному кабінеті. Прийнявши двох-трьох відвідувачів, він.. пішов з установи додому (Шиян, Баланда, 1957, 200).
2. розм. Умова, домовленість. - Тільки знай, у нас така установа: все, що не добув, на рівні часті паювати (Мирний, І, 1949, 329).
3. заст. Закон, правило. - Положи гроші, то й бери товар, така в мене установа (Фр., III, 1950, 60); [Рахіль:] Ніхто не може літери змінити Твоїх міцних одвічних установ (Л. Укр., І, 1951, 421).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | установа | установи |
Родовий | установи | установ |
Давальний | установі | установам |
Знахідний | установу | установи |
Орудний | установою | установами |
Місцевий | на/у установі | на/у установах |
Кличний | установо | установи |
установити
УСТАНОВИТИ див. установлювати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | установлю | установимо |
2 особа | установиш | установите |
3 особа | установить | установлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | установив | установили |
Жіночий рід | установила | |
Середній рід | установило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | установімо | |
2 особа | установи | установіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | установивши |