утаємничуватися
УТАЄМНИЧУВАТИСЯ (ВТАЄМНИЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок . 1. Проникати в таємницю. Старий чоловік любив пахощі весняної землі.. Вони обіцяли нові розкоші, що їх матиме він, пораючись біля своїх троянд, плекаючи кожен листочок, втаємничуючись у незбагненні процеси народження чарівних квіток (Загреб., Європа. Захід, 1961, 15).
2. Пас. до утаємничувати; // безос. - Се трапляється часто-густо, що батьки суть остатні, котрих у такі справи втаємничується... (Коб., І, 1956, 80).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утаємничуюся | утаємничуємося |
2 особа | утаємничуєшся | утаємничуєтеся |
3 особа | утаємничується | утаємничуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утаємничуватимуся | утаємничуватимемося |
2 особа | утаємничуватимешся | утаємничуватиметеся |
3 особа | утаємничуватиметься | утаємничуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | утаємничувався | утаємничувалися |
Жіночий рід | утаємничувалася | |
Середній рід | утаємничувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утаємничуймося | |
2 особа | утаємничуйся | утаємничуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | утаємничуючись | |
Минулий час | утаємничувавшись |