утильний
УТИЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до утиль. Утильне залізо; // Признач. для переробки утилю. Утильний цех.
2. Стос. до утилю. [Палажка (підходить до Тишка ):] А в мішку що? [Тишко:] Утиль. [Палажка:] Який утиль? [Тишко:] А такий... нікому не потрібний.. Я ж старший бригадир по утильних справах (Мам., Тв., 1962, 467).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | утильний | утильна | утильне | утильні |
Родовий | утильного | утильної | утильного | утильних |
Давальний | утильному | утильній | утильному | утильним |
Знахідний | утильний, утильного | утильну | утильне | утильні, утильних |
Орудний | утильним | утильною | утильним | утильними |
Місцевий | на/у утильному, утильнім | на/у утильній | на/у утильному, утильнім | на/у утильних |