утиритися
УТИРИТИСЯ (ВТИРИТИСЯ), рюся, ришся, док., фам. Увійти куди-небудь із шумом або без дозволу, нахабно. Облатався, обшився [Серединський], став на панка схожий, тоді почав до мене підступати, та все сміливіше, та все сміливіше. Потім дивлюсь,- вже і втиривсь у мою хату! (Н.-Лев., І, 1956, 123); [Федько:] Не наближайсь! Не наближайсь! Чи се хапуни, чи що сюди утирилось! (Укр. поети-романтики.., 1968, 470).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утирюся | утиримося |
2 особа | утиришся | утиритеся |
3 особа | утириться | утиряться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | утирився | утирилися |
Жіночий рід | утирилася | |
Середній рід | утирилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утирімося | |
2 особа | утирися | утиріться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | утирившись |