утолочувати
УТОЛОЧУВАТИ (ВТОЛОЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОЛОЧИТИ (ВТОЛОЧИТИ), очу, очиш, док., перех. 1. Те саме, що витолочувати. Коні втолочили траву (Сл. Гр.); Вдерлися у село поганці-фашисти. Розграбували артіль, корів під ніж пустили, молоденький садок танками втолочили (Літ. Укр., 4.V 1962, 4).
2. Тиснучи, вдаряючи, ущільнювати яку-небудь масу; вирівнювати, утоптувати якусь поверхню. Закинув [Сенько] назад землю в викопану ямку, убив, утолочив і пригладив (Фр., VIII, 1952, 294).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утолочую | утолочуємо |
2 особа | утолочуєш | утолочуєте |
3 особа | утолочує | утолочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утолочуватиму | утолочуватимемо |
2 особа | утолочуватимеш | утолочуватимете |
3 особа | утолочуватиме | утолочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | утолочував | утолочували |
Жіночий рід | утолочувала | |
Середній рід | утолочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утолочуймо | |
2 особа | утолочуй | утолочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | утолочуючи | |
Минулий час | утолочувавши |