утомно
УТОМНО (ВТОМНО). 1. Присл. до утомний. Мати раптом спитала: - Що це ти швидко так вернувсь? - Нічого не вийшло, - утомно сказав батько (Головко, І, 1957, 116); * Образно. Налилося І втомно бригадиру на плече Злягає огрядне, важке колосся (Мисик, Верховіття, 1963, 29).
2. у знач. присудк., сл. Про відчуття утоми ким-небудь. В Петербурзі було мені добре і цікаво, тільки трошки втомно (Л. Укр., V, 1956, 299).