утрудненість
УТРУДНЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. утруднений 2. Деяка утрудненість і ускладненість мови, якими відзначалися його [М. Тихонова] ранні поетичні книги, поступилися місцем простоті й ясності (Рильський, III, 1956, 388).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | утрудненість | утрудненості |
Родовий | утрудненості, утруднености | утрудненостей |
Давальний | утрудненості | утрудненостям |
Знахідний | утрудненість | утрудненості |
Орудний | утрудненістю | утрудненостями |
Місцевий | на/у утрудненості | на/у утрудненостях |
Кличний | утрудненосте | утрудненості |