ушкодження
УШКОДЖЕННЯ, я, с . 1. Дія за знач. ушкодити. Підвищені дози променистої енергії спричиняються до тяжких ушкоджень очей (Наука.., 8, 1967, 40); Вояк, упавши боком на його тіло, крім вивихнення лівої руки та значного перестраху, не поніс ніякого ушкодження (Фр., II, 1950, 263).
2. Ушкоджене місце. Біль унаслідок вивихнення ноги, як і ушкодження на голові й тілі.., засудили звичайно енергічну [енергійну] й рухливу жінку на кількатижневе лежання (Коб., III, 1956, 189); Оглянувши комірку і не знайшовши ушкоджень, Степан сів під хатину відпочити (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 84).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ушкодження | ушкодження |
Родовий | ушкодження | ушкоджень |
Давальний | ушкодженню | ушкодженням |
Знахідний | ушкодження | ушкодження |
Орудний | ушкодженням | ушкодженнями |
Місцевий | на/у ушкодженні | на/у ушкодженнях |
Кличний | ушкодження | ушкодження |