ущемлення
УЩЕМЛЕННЯ, я, с . Дія за знач. ущемити і ущемитися. Таня, вона одна знає про нього все, зна, як страждає від цих нескінченних підозр та ущемлень гордість його, гідність його людська (Гончар, Людина.., 1960, 23); Комуністична партія своєю політикою не допускає ущемлення інтересів будь-якої соціальної групи (Ком. Укр., 12, 1965, 52).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ущемлення | ущемлення |
Родовий | ущемлення | ущемлень |
Давальний | ущемленню | ущемленням |
Знахідний | ущемлення | ущемлення |
Орудний | ущемленням | ущемленнями |
Місцевий | на/у ущемленні | на/у ущемленнях |
Кличний | ущемлення | ущемлення |