уярмлювати
УЯРМЛЮВАТИ, юю, юєш і УЯРМЛЯТИ, яю, яєш, недок., УЯРМИТИ, млю, миш; мн. уярмлять; док., перех. Позбавляти свободи, незалежності; цілком підкоряти своїй владі; поневолювати. Були часи, коли Новому Риму - Візантії щастило захоплювати в Європі, Азії, Єгипті великі простори землі, поневолювати цілі народи, забирати їх багатства, уярмлювати людей (Скл., Святослав, 1959, 144); Ви хочете нас уярмить? Дарма! Дарма вас ваблять наших надр принади! (Бажан, Роки, 1957, 106).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уярмлюю | уярмлюємо |
2 особа | уярмлюєш | уярмлюєте |
3 особа | уярмлює | уярмлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уярмлюватиму | уярмлюватимемо |
2 особа | уярмлюватимеш | уярмлюватимете |
3 особа | уярмлюватиме | уярмлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уярмлював | уярмлювали |
Жіночий рід | уярмлювала | |
Середній рід | уярмлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уярмлюймо | |
2 особа | уярмлюй | уярмлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уярмлюючи | |
Минулий час | уярмлювавши |