фаланстер
ФАЛАНСТЕР, у, ч. Палац для фаланги (у 3 знач.). Члени фаланги повинні жити в спільному будинку. Такий будинок, де живе фаланга, Фур'є називав фаланстером (Нова іст., 1956, 121); В думках [Т. Шевченко] сперечався з ним [Ш. Фур'є] з приводу організації фаланстерів, - вважав це чимсь надто далеким від життя (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 329).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фаланстер | фаланстери |
Родовий | фаланстеру | фаланстерів |
Давальний | фаланстерові, фаланстеру | фаланстерам |
Знахідний | фаланстер | фаланстери |
Орудний | фаланстером | фаланстерами |
Місцевий | на/у фаланстері | на/у фаланстерах |
Кличний | фаланстере | фаланстери |