фамільярний
ФАМІЛЬЯРНИЙ, а, е. Надміру невимушений, розв'язний, безцеремонний; панібратський. Фамільярним тоном обірвав його присадкуватий офіцер і рубонув у повітрі рукою. - Стояти й квит! (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 17); // Який виражає приятельські, близькі стосунки з кимось. Шавловський ішов попереду Кардаша на два курси, і це теж давалося взнаки. Одне слово, фамільярне студентське «ти» було сьогодні недоречним (Жур., Вечір.., 1958, 41).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фамільярний | фамільярна | фамільярне | фамільярні |
Родовий | фамільярного | фамільярної | фамільярного | фамільярних |
Давальний | фамільярному | фамільярній | фамільярному | фамільярним |
Знахідний | фамільярний, фамільярного | фамільярну | фамільярне | фамільярні, фамільярних |
Орудний | фамільярним | фамільярною | фамільярним | фамільярними |
Місцевий | на/у фамільярному, фамільярнім | на/у фамільярній | на/у фамільярному, фамільярнім | на/у фамільярних |