фараон
ФАРАОН, а, ч. 1. Титул царя в Стародавньому Єгипті. За ними [сфінксами] На голому піску стоять По шнуру піраміди вряд, Мов фараонова сторожа, І ніби фараонам знать Вони дають, що правда божа Встає вже, встала на землі. Щоб фараони стереглись (Шевч., II, 1963, 365); До злого духа мовив фараон: «Будь ти мені порадник і спомога, Щоб мій народ мене без перепон Вважав за бога» (Фр., XIII, 1954, 258); Колекціонери розглядають зображення скарабеїв на численних прикрасах фараона Тутанхамона (Знання.., 2, 1966, 27).
2. зневажл. Прізвисько поліцая. Пролунав пронизливий свист. - Фараони! - крикнув Михайлов. - Рятуйся, хто в бога вірує! (Бурл., Напередодні, 1956, 30).
3. заст. Вид азартної гри в карти (звичайно без великих ставок). *Образно. Цей вал, надгробки (їх зосталось трохи!) - Застиглий шум пістрявої епохи, Що тут метала бистрий фараон, Епохи тьми, неволі і азарту (Зеров, Вибр., 1966, 94).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фараон | фараони |
Родовий | фараона | фараонів |
Давальний | фараонові, фараону | фараонам |
Знахідний | фараона | фараонів |
Орудний | фараоном | фараонами |
Місцевий | на/у фараоні | на/у фараонах |
Кличний | фараоне | фараони |