фарбувальник
ФАРБУВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається фарбуванням; фахівець із фарбування. У головному цеху заводу - сувенірному - працюють робітники багатьох спеціальностей: токарі по дереву, складальники, фарбувальники, гравери, художники (Рад. Укр., 22.1 1969, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фарбувальник | фарбувальники |
Родовий | фарбувальника | фарбувальників |
Давальний | фарбувальникові, фарбувальнику | фарбувальникам |
Знахідний | фарбувальника | фарбувальників |
Орудний | фарбувальником | фарбувальниками |
Місцевий | на/у фарбувальнику, фарбувальникові | на/у фарбувальниках |
Кличний | фарбувальнику | фарбувальники |