фартушина
ФАРТУШИНА, и, ж., розм. Те саме, що фартух 1, 2. Дарка встала й собі, струснула фартушину, перев'язала інакше хустку і подалася геть від Ярини (Л. Укр., III, 1952, 740); Чорними руками в голубих пагінцях жил розправляла [мати] фартушину на колінах (Тют., Вир, 1964, 402), На вулиці показався в білім картузі міліціонер, він повів невідомого громадянина ковальської нації, який шарпав на собі шкіряну фартушину, лаявся (Ю. Янов., V, 1959, 140); Вікна в ньому [ридвані] зачинені та ще й фартушинами завішано (Мирний, IV, 1955, 251).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фартушина | фартушини |
Родовий | фартушини | фартушин |
Давальний | фартушині | фартушинам |
Знахідний | фартушину | фартушини |
Орудний | фартушиною | фартушинами |
Місцевий | на/у фартушині | на/у фартушинах |
Кличний | фартушино | фартушини |