фототехнік
ФОТОТЕХНІК, а, ч. Фахівець з фототехніки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фототехнік | фототехніки |
Родовий | фототехніка | фототехніків |
Давальний | фототехнікові, фототехніку | фототехнікам |
Знахідний | фототехніка | фототехніків |
Орудний | фототехніком | фототехніками |
Місцевий | на/у фототехніку, фототехнікові | на/у фототехніках |
Кличний | фототехніку | фототехніки |
фототехніка
ФОТОТЕХНІКА, и, ж. Техніка фотографічного виробництва.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фототехніка | фототехніки |
Родовий | фототехніки | фототехнік |
Давальний | фототехніці | фототехнікам |
Знахідний | фототехніку | фототехніки |
Орудний | фототехнікою | фототехніками |
Місцевий | на/у фототехніці | на/у фототехніках |
Кличний | фототехніко | фототехніки |