харалужний
ХАРАЛУЖНИЙ, а, е, заст., поет. Сталевий (у 1 знач.). Чимало образів і епітетів «Слова» ввійшли органічно в нашу поезію, набравши нового смислового значення. Наприклад, епітет «харалужний» (харалужні мечі, шаблі) стрічаємо і у.. Бажана (в поемі «Данило Галицький»), і у Андрія Малишка (Рильський, X, 1962, 11); - Списи метну я харалужні, Зверну гартовані мечі На ханські орди (Мал., Битва, 1943, 169).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | харалужний | харалужна | харалужне | харалужні |
Родовий | харалужного | харалужної | харалужного | харалужних |
Давальний | харалужному | харалужній | харалужному | харалужним |
Знахідний | харалужний, харалужного | харалужну | харалужне | харалужні, харалужних |
Орудний | харалужним | харалужною | харалужним | харалужними |
Місцевий | на/у харалужному, харалужнім | на/у харалужній | на/у харалужному, харалужнім | на/у харалужних |