харкати
ХАРКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров'ю) при кашлі, прочищаючи горло; плювати мокротинням. Хаджі Абдула сапав, харкав, плював і зовсім втомився од довгої промови (Коцюб., II, 1955, 156); З'являючись на млин .., старший мірошник похмуро сопе, безперестану чадить смердючим самосадом і погано харкає (Вол., Місячне срібло, 1961, 192); Він хворів на сухоти, весною в часи відлиги валився з ніг і харкав кров'ю (Чорн., Визвол. земля, 1959, 17).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | харкаю | харкаємо |
2 особа | харкаєш | харкаєте |
3 особа | харкає | харкають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | харкатиму | харкатимемо |
2 особа | харкатимеш | харкатимете |
3 особа | харкатиме | харкатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | харкав | харкали |
Жіночий рід | харкала | |
Середній рід | харкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | харкаймо | |
2 особа | харкай | харкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | харкаючи | |
Минулий час | харкавши |