хвилевід
ХВИЛЕВІД, воду, ч., радіо. Металева труба або діелектричний стержень з трубою, що служить для передачі радіохвиль на коротку відстань. Хвилеводом називають металеву трубу круглого або прямокутного перерізу, в якій можуть поширюватись хвилі, коротші за певну критичну хвилю (Осн. радіотехн., 1957, 179); Створено спіральний хвилевід, який складається з щільно намотаного мідного дроту, захищеного сталевою трубою (Веч. Київ, 19.III 1969, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хвилевід | хвилеводи |
Родовий | хвилеводу | хвилеводів |
Давальний | хвилеводові, хвилеводу | хвилеводам |
Знахідний | хвилевід | хвилеводи |
Орудний | хвилеводом | хвилеводами |
Місцевий | на/у хвилеводі | на/у хвилеводах |
Кличний | хвилеводе | хвилеводи |