хвилинка
ХВИЛИНКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до хвилина. Ти сказав мені: - Мати пішли... Скоро будуть... За дві хвилинки... (Рильський, І, 1960, 200); То як же мені свого чоловіка забути хоч на хвилинку? Він мене з пекла, з кормиги визволив!.. (Вовчок, І, 1955, 143); Врешті вона зводить на мене оці - і ми хвилинку дивимось, як два вороги (Коцюб., II, 1955, 250); Коли Данило вже сів у сани, щоб їхати, Віра гукнула почекати хвилинку (Головко, А. Гармаш, 1971, 552); // у знач. присл. хвилинкою. Зараз же, швидко, миттю. Сама [Христя] скора, та й дрова -не солома,- хвилинкою страва поспіла (Мирний, III, 1954, 149).
◇ Вільна (зайва) хвилинка - те саме, що Вільна (зайва) хвилина (див. хвилина). Вона, видно, теж вибрала вільну хвилинку, щоб прийти сюди (Собко, Біле полум'я, 1952, 13); За (через) [якусь] хвилинку - те саме, що За (через) [якусь] хвилину (див. хвилина). Лице пополотніло. Здорові сиві очі з жахом дивилися в жито. За хвилинку Харитя трохи відійшла (Коцюб., I, 1955, 18); І (й) на хвилинку [оком] не змигнути див. змигати; І (ні) хвилинки [немає, нема, не було, не буде] - те саме, що І (ні) хвилини [немає, нема, не було, не буде] (див. хвилина). Переночувавши - поїхали в Соренто.., де пообідали., а звідти на Капрі і на обід до Горького. Так що на лист не було і хвилинки (Коцюб., III, 1956, 326); На [одну] хвилинку - те саме, що На [одну] хвилину (див. хвилина). Стала вона прохати соцького, щоб пустив до сина..- Я на одну хвилинку, мій голубе! - молить Мотря (Мирний, І, 1949, 292); Я мусив на хвилинку зіскочити з воза й поспитати, де штаб (Досв., Вибр., 1959, 43); [Ольга:] Заходила Марія на хвилинку, але знову побігла (Голов., Марія, 1936, 8); - Федоре Івановичу, на хвилинку! - покликав він Бондаренка (Головко, II, 1957. 467); Почекай (пожди, зажди, зачекай і т. ін. ) хвилинку - прохання трохи почекати. - О-ох! - простогнав нарешті Шевченко.- Почекай хвилинку. Ніяк не уженуся за тобою. Дуже мені ноги болять (Тулуб, В степу.., 1964, 161); [Річард:] Пождіть хвилинку. Белло, де мій віск? (Л. Укр., III, 1952, 11); - Заждіть хвилинку,- дівчина так само, не кваплячись, пішла в другі двері і зникла за ними (Стельмах, II, 1962, 157); [Одну] хвилинку - те саме, що [Одну] хвилину (див. хвилина). - Терентію, іди-но сюди... Хвилинку.. Терентію, я мушу тобі сказати, ти зовсім не вмієш розмовляти з людьми (Довж., І, 1958, 478); [Люба:] Я зараз, зараз, товариші! Одну хвилинку (Мик., І, 1957, 450).
2. заст. Секунда. Вагадло приробили аж у ХVII віці. Тоді також поділили годину на 60 хвиль, а хвилю на 60 хвилинок (Коцюб., III, 1956, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хвилинка | хвилинки |
Родовий | хвилинки | хвилинок |
Давальний | хвилинці | хвилинкам |
Знахідний | хвилинку | хвилинки |
Орудний | хвилинкою | хвилинками |
Місцевий | на/у хвилинці | на/у хвилинках |
Кличний | хвилинко | хвилинки |