хибність
ХИБНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до хибний. Спростуванням називається доведення хибності або неспроможності будь-якої тези (Логіка, 1953, 148); Уважно відбираючи і розкриваючи все цінне, що є в працях Гегеля, він [В. І. Ленін] послідовно і всебічно показує хибність вихідних позицій гегелівської ідеалістичної філософії (Біогр. Леніна, 1955, 142); Давненько вже відзначено хибність думки, ніби перекладати з близьких мов легше, ніж з мов далеких (Рильський, III, 1956, 130).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хибність | хибності |
Родовий | хибності, хибности | хибностей |
Давальний | хибності | хибностям |
Знахідний | хибність | хибності |
Орудний | хибністю | хибностями |
Місцевий | на/у хибності | на/у хибностях |
Кличний | хибносте | хибності |