химерувати
ХИМЕРУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Те саме, що химерити. Батько таки просто було каже: - Ой, дочко! не дурій! що се ти химеруєш, якісь панські розкоші все вертяться в тебе на думці (Вовчок, І, 1955, 16); [Поет (до музи) :] Не химеруй, кохана, бо мусимо до рана списати сей папір (Л. Укр., І, 1951, 299).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | химерую | химеруємо |
2 особа | химеруєш | химеруєте |
3 особа | химерує | химерують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | химеруватиму | химеруватимемо |
2 особа | химеруватимеш | химеруватимете |
3 особа | химеруватиме | химеруватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | химерував | химерували |
Жіночий рід | химерувала | |
Середній рід | химерувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | химеруймо | |
2 особа | химеруй | химеруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | химеруючи | |
Минулий час | химерувавши |