хлопати
ХЛОПАТИ, аю, аєш, недок. 1. Утворювати глухий короткий звук, ударяючи чим-небудь; // Розриваючись, стріляючи тощо, утворювати короткий різкий звук. Десь над головою характерно хлопають зенітні снаряди (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 185); В прокуреній, задимленій залі бряжчали виделки, дзвеніли келихи, хлопали корки від шампанського (Смолич, Мир.., 1958, 71); // З гуркотом зачинятися чи відчинятися (про вікно, двері, хвіртку тощо).
2. Ударяти чим-небудь об щось, ляскати по чому-небудь. Дикі качки, гуси й лебеді весело крякали, гелготали, ячали, хлопали крилами й пірнали (Тулуб, В степу.., 1964, 41).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хлопаю | хлопаємо |
2 особа | хлопаєш | хлопаєте |
3 особа | хлопає | хлопають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хлопатиму | хлопатимемо |
2 особа | хлопатимеш | хлопатимете |
3 особа | хлопатиме | хлопатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хлопав | хлопали |
Жіночий рід | хлопала | |
Середній рід | хлопало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хлопаймо | |
2 особа | хлопай | хлопайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хлопаючи | |
Минулий час | хлопавши |