хлопчачий
ХЛОПЧАЧИЙ, а, е. Прикм. до хлопець 1. Старигани були дуже старі, з їхньої хлопчачої точки зору, й майже древні. Одначе з ними приємно дружити (Ю. Янов., II, 1954, 126); Васько вилазить на піч, кладе голову на руки і віддається своїм хлопчачим мріям (Зар., На.. світі, 1967, 96); // Пов'язаний з періодом дитинства та юнацтва. - Ти січової тетері не куштував, а я на ній з хлопчачих літ виріс (Добр., Очак. розмир, 1965, 229); // Признач. для хлопця. Хлопчаче ім'я; // Власт. хлопцеві, хлопцям; як у хлопця. Іде [Яресько] серйозний, нема вже колишньої хлопчачої безтурботності на виду (Гончар, II, 1959, 128); - Ви не уявляєте навіть, до чого може призвести фантазування і хлопчача запальність (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 105).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хлопчачий | хлопчача | хлопчаче | хлопчачі |
Родовий | хлопчачого | хлопчачої | хлопчачого | хлопчачих |
Давальний | хлопчачому | хлопчачій | хлопчачому | хлопчачим |
Знахідний | хлопчачий, хлопчачого | хлопчачу | хлопчаче | хлопчачі, хлопчачих |
Орудний | хлопчачим | хлопчачою | хлопчачим | хлопчачими |
Місцевий | на/у хлопчачому, хлопчачім | на/у хлопчачій | на/у хлопчачому, хлопчачім | на/у хлопчачих |