хмаровище
ХМАРОВИЩЕ, а, с . Збільш. до хмара. Дощ, витрусивши безліч краплин, посунув свої хмари далі, збирав до себе всі випари і перешиковував хмаровище (Ю. Янов., II, 1958, 177); Над відкритими степами півдня проносились страхітливі чорні бурі.. Велелюдні селянські процесії, виходячи в хмаровищах куряви насупроти стихії, падали навколішки, благали, щоб вщухло (Гончар, І, 1959, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хмаровище | хмаровища |
Родовий | хмаровища | хмаровищ |
Давальний | хмаровищу | хмаровищам |
Знахідний | хмаровище | хмаровища |
Орудний | хмаровищем | хмаровищами |
Місцевий | на/у хмаровищі | на/у хмаровищах |
Кличний | хмаровище | хмаровища |