хнюпитися
ХНЮПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. хнюпляться; недок., розм. 1. Схиляючи голову, зсуваючи брови, набирати похмурого, незадоволеного вигляду. *Образно. Оленка розсілася на підлозі і знайомила нову ляльку з лялькою Марусею. Стара лялька хнюпилась, не хотіла розмовляти (Жур., Опов., 1956, 166).
2. перен. Журитися, впадати в розпач. - Вище голову, друже. Чи ж можна так хнюпитись, хмурити чоло, коли навколо квітує життя (Збан., Єдина, 1959, 5).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хнюплюся | хнюпимося |
2 особа | хнюпишся | хнюпитеся |
3 особа | хнюпиться | хнюпляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хнюпитимуся | хнюпитимемося |
2 особа | хнюпитимешся | хнюпитиметеся |
3 особа | хнюпитиметься | хнюпитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хнюпився | хнюпилися |
Жіночий рід | хнюпилася | |
Середній рід | хнюпилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хнюпмося | |
2 особа | хнюпся | хнюптеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хнюплячись | |
Минулий час | хнюпившись |