храбритися
ХРАБРИТИСЯ, рюся, ришся, недок., розм. Намагатися перебороти в собі страх, набирати хороброго вигляду. Турн скрізь бігав і храбрився І тішивсь, що врага настиг (Котл., І, 1952, 264); [Бебех:] Чи не сором тобі, пане сотнику, хлипати, мов стара баба? Тільки що храбрився, а теперечки й слиниш (Стор., І, 1957, 296); - А я б на вашім місці,- храбрився дід,- узяв би та й зробив! (Вишня, II, 1956, 106).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | храбрюся | храбримося |
2 особа | храбришся | храбритеся |
3 особа | храбриться | храбряться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | храбритимуся | храбритимемося |
2 особа | храбритимешся | храбритиметеся |
3 особа | храбритиметься | храбритимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | храбрився | храбрилися |
Жіночий рід | храбрилася | |
Середній рід | храбрилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | храбрімося | |
2 особа | храбрися | храбріться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | храбрячись | |
Минулий час | храбрившись |